Судноплавство
Авіація
Міжнародна торгівля
Вирішення спорів

Яхтинг у Криму сьогодні: бути чи не бути?

Автор: Денис Рабомізо, партнер
Опубліковано в: журналі "Шкіпер", № 3, 2017

Морські простори Кримського півострова є чудовим місцем для яхтового туризму та проведення різних водних змагань. Однак окупація Криму в 2014 році Росією стала поштовхом для зміни правового статусу півострова не найкращу для таких заходів сторону: Крим офіційно став окупованою територією з усіма наслідками у вигляді спеціального режиму в'їзду/виїзду і новими межами відповідальності за порушення такого режиму.

У зв'язку з окупацією Криму яхтинг і змагання в морських водах Кримського півострова стали якщо не неможливими, то вкрай ускладнені тим правовим статусом, що його наділяє українське законодавство.

Крим сьогодні - це окупована територія відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». При чому це стосується не тільки сухопутної території. Стаття 3 Закону встановлює, що до тимчасово окупованих територій відносяться крім сухопутної території АРК і міста Севастополя ще і внутрішні води цих територій, а також внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України.

При цьому якщо з внутрішніми водами Кримського півострова все більш-менш зрозуміло в плані їх розмежування, то межі територіального моря та виключної економічної зони навколо АРК не визначені та навряд чи будуть з урахуванням мети України деокупувати Крим. Тому очікувати будь-якої визначеності щодо цього питання найближчими роками не варто.

Звичайно, з точки зору законодавства Росії, Крим - це з нещодавно суб'єкт Російської Федерації. Однак така позиція не розділяється ні Україною, ні міжнародним співтовариством, що підтверджується в першу чергу резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 27.03.2014 року, згідно якої визнається територіальна цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах з одночасним невизнанням проведеного в Криму референдуму. Більш того, резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 19.12.2016 року Росія визнана державою окупантом Автономної республіки Крим та міста Севастополь.

Далі стаття 4 згаданого вище закону визначає, що на термін дії цього закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території і реалізації інших прав і свобод людини і громадянина, який відрізняється від того порядку, що існує в інших частинах України.

Це означає, що заходження суден на окуповану територію тепер не є таким же безперешкодним як раніше і здійснюється тільки з дозволу органів державної влади України через відповідні пункти пропуску. Ось тільки пункти пропуску для заходу саме суден в порти Криму не передбачені.

З одного боку, це пов'язано з тим, що морські порти в АРК Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта і Євпаторія офіційно закриті згідно з наказом Міністерства інфраструктури України «Про закриття морських портів» від 16.06.2014 року за № 255. Рибні морські порти в Керчі і Севастополі були закриті тільки в 2016 року згідно з постановою КМУ від 06.04.2016 року № 263.

Такі рішення логічно випливають з окупації Криму, оскільки Україна фактично втратила контроль над процесами, які здійснюються на всій території Криму, в тому числі в портах. А втрата державою контролю над частиною своєї території тягне за собою неможливість забезпечення на даній території належного оформлення приходу/відходу суден і здійснення контролю держави порту, що включає в себе і забезпечення безпеки судноплавства. Саме тому ще в 2014 році Україна звернулася до Міжнародної морської організації (англ.International Maritime Organization, скор. IMO) із заявою про те, що в результаті окупації Криму Росією Україна не може забезпечити виконання міжнародних договорів на окупованій території. І те, що це сьогодні забезпечується з боку Російської Федерації на підставі її односторонньої заяви для України ніякого значення не має: Україна не визнає дій окупаційної влади і Росії на території Криму, такі дії не мають юридичної сили для органів судової та державної влади в Україні та не створюють правових наслідків, на що прямо вказує стаття 9 вищевказаного Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

З іншого боку, затверджений Кабінетом Міністрів України Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї (постанова КМУ від 04.06.2015 року за № 367) не передбачає контрольного пункту в'їзду-виїзду, який би дозволив судам заходити в морські порти АРК. Серед таких пунктів тільки пункти для автомобільного сполучення «Каланчак», «Чаплина», «Чонгар» і для залізничного сполучення «Херсон», «Мелітополь», «Вадим» та «Новоолексіївка», а контрольні пункти в'їзду-виїзду для морського і повітряного сполучення відсутні.

Така ситуація призводить до того, що жодному з портів України судно не може бути оформлено для подальшого заходу в будь який із портів Криму. Однак це зовсім не означає, що судно, яке заходило до портів Криму або вийшло з них і направляється до будь-якого порту України, буде без проблем оформлено після прибуття. Навпаки, як показує практика, такі судна і особи, які керують ними, притягуються до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності в залежності від складу правопорушення.

Яка ж відповідальність за порушення порядку в'їзду і виїзду з окупованої території?

Так, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» внесено зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до цих змінКримінальний кодекс України доповнено новою статтею 332-1, яка встановлює відповідальність за порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Відповідно до цієї статті якщо таке порушення пов'язане з метою заподіяння шкоди інтересам держави, то нововведення встановлює відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 3-х років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією транспортних засобів. Якщо такі дії вчинені повторно або за попереднього змовою групи осіб або службовою особою з використанням посадового становища, термін позбавлення волі збільшується до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років і з конфіскацією транспортних засобів. А якщо вищевказане скоєно організованою групою, то відповідальність ще більше посилюється.

Слід звернути увагу на те, що при застосуванні цієї статті важливо не тільки порушення порядку в'їзду на окуповану територію, а й те, що такий незаконний в'їзд повинен бути здійснений з метою заподіяння шкоди інтересам України. Термін «інтереси держави», який використовується в даній статті, за своєю суттю є оціночним поняттям і підлягає встановленню у кожному конкретному випадку. Однак якщо ми звернемося до визначення поняття «національні інтереси» в Законі України «Про основи національної безпеки України», то побачимо, що спектр національних інтересів України визначається досить широко і включає в себе "життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток».

На випадок, якщо порядок в'їзду на окуповану територію порушений, але без мети заподіяння шкоди інтересам України, слід очікувати, що така особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності. Так, статтю 202 КУпАП викладено в новій редакції, згідно з якою порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил в контрольних пунктах в'їзду - виїзду тягне за собою штраф у розмірі від 7 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119- 170 грн.), а на посадових осіб - від 10 до 20 н.м.д.г. (170-340 грн.).

Також КУпАП доповнено статтею 204-2, згідно з якою порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї тягне за собою накладення штрафу від 100 до 300 н.м.д.г. (1700-5100 грн.) або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Однак в разі притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності слід пам'ятати, що однією з важливих складових правопорушення є вина, в разі відсутності якої особа не може бути притягнута до кримінальної або адміністративної відповідальності у вищевказаних випадках.

Слід також звернути увагу на те, що в статтях про кримінальну та адміністративну відповідальність мова йде тільки про випадки, коли особа вчиняє в'їзд на окуповану територію або виїзд з неї. У зв'язку з цим в ситуації, коли судно здійснює просто мирний прохід через територіальне море навколо Кримського півострова, такий прохід неможна вважати порушенням вищевказаних статей, оскільки він не пов'язаний із заходом судна в порт і виходом з нього. Такий мирний прохід через територіальне море як і прохід через виняткову економічну зону регулюється положеннями Конвенції ООН з морського права 1982 року.

Зокрема стаття 18 Конвенції ООН з морського права 1982 року передбачає, що під “мирним проходом” розуміється плавання через територіальне море з метою (1) перетнути це море не заходячи у внутрішні води або не стаючи на рейді або біля портової споруди за межами внутрішніх вод або (2) пройти у внутрішні води або вийти з них або стати на такому рейді або у такої портової споруди. Такий прохід повинен бути безперервним і швидким і може включати зупинку та стоянку на якорі, але лише настільки, наскільки вони пов'язані зі звичайним плаванням або необхідні внаслідок непереборної сили або стихійного лиха, або з метою надання допомоги особам, суднам чи літальним апаратам, які перебувають в небезпеці або зазнали лиха.

З такого визначення випливає, що, наприклад, такі дії в водах територіального моря, як участь у водних змаганнях, виходять за рамки концепції «мирного проходу» і можуть бути кваліфіковані як порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Окремо слід звернути увагу на дію Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», відповідно до якого на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя створена вільна економічна зона «Крим», яка є вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу в розумінні статті 430 Митного кодексу України (далі - "МК України»). У зв'язку з цим митні органи розглядають питання про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 477 МК України за порушення порядку ввезення товару на територію вільної митної зони або вивезення такого з неї. Відповідальність за таке порушення встановлена в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.).

Якщо ж звернутися до судової практики, що складалася навколо заходження суден до портів Криму і виходу з них, то можна побачити, що вона є суперечливою. Як правило в разі порушення кримінального провадження судно арештовується з метою забезпечення його подальшої конфіскації. Однак таких справ дуже мало і вони в основному стосуються суден, залучених до перевезення вантажів та пасажирів. Якщо ж мова йде про адміністративне правопорушення, то є випадки судової практики, коли особа звільняється від відповідальності, якщо, наприклад, вона виводила з Кримського півострова судно, яке знаходилися там ще на момент окупації. І це зрозуміло, оскільки в діях особи немає провини і вона стало заручником ситуації, коли територія, на якій знаходилося судно, була окупована Росією, що неможливо було передбачити і тим більше запобігти. З іншого боку, є випадки, коли суди відмовляють власникам маломірного флоту в задоволенні їхніх позовів щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з ст. 204-2 КпАП і ст. 477 МК України. Деякі з таких справ знаходяться на стадії апеляційного оскарження і варто сподіватися, що суди апеляційної або касаційної інстанцій візьмуть до уваги позицію позивачів в частині відсутності їх вини в скоєному адміністративному правопорушенні.

Окремо слід звернути увагу на зміни до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», оскільки вони можуть стосуватися тих судновласників і членів екіпажу, які з точки зору законодавства України є іноземцями або особами без громадянства, до числа яких відносяться і громадяни РФ.

Так, згідно з останніми змінами іноземцю або особі без громадянства для відвідування тимчасово окупованої території потрібен спеціальний дозвіл, що видається Міністерством з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України. Порядок видачі такого дозволу врегульовано Порядком в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженим постановою КМУ від 04.06.2015 року № 367.

Якщо іноземець або особа без громадянства намагається здійснити в'їзд через контрольні пункти в'їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд з неї через контрольний пункт в'їзду - виїзду, подальший в'їзд на територію України такої особи буде заборонено. Іншими словами, іноземець або особа без громадянства має в'їхати на окуповану територію і покинути її тільки через відповідні пункти пропуску і не може в'їхати на окуповану територію через пункт пропуску в Україні і потім покинути окуповану територію морським або авіаційним сполученням.

На це додатково вказує і доповнення до ст. 20 цього Закону, що забороняє транзитний проїзд іноземців та осіб без громадянства через тимчасово окуповану територію.

Крім того, згідно з новою статтею 14-1 до згаданого Закону якщо іноземці або особи без громадянства прибули до контрольних пунктів пропуску України з тимчасово окупованої території без відповідного дозволу, то їм не дозволяється подальший проїзд територію України і вони повертаються на тимчасово окуповану територію, з якої вони прибули, або до держави, що видала паспорт.

У цій статті ми не намагалися охопити всі питання, які пов'язані з заходом і перебуванням яхт на окупованій території. Однак вже цей короткий огляд дає підставу для висновку про те, що Крим сьогодні не є місцем законного яхтового туризму або проведення водних змагань, як і участі в них. Україна не тільки закрила порти Криму, але і законодавчо не передбачає можливості прикордонного і митного контролю суден під час їх в'їзду на окуповану територію Криму або виїзду з неї. Більш того, відповідальність за порушення такого порядку може спричинити за собою щонайменше сплату штрафу або навіть конфіскацію самого судна. І на даний момент немає передумов для того, що такий порядок буде змінено до звільнення Криму від російської окупації.

EngУкрРус