Судноплавство
Авіація
Міжнародна торгівля
Вирішення спорів

Україна має три міжнародно-правові механізми для припинення будівництва Керченського мосту

Київ, 18 квітня 2016 року – За два роки окупації Криму Україна не зробила нічого аби зупинити будівництво Керченського мосту Росією. Водночас є три можливих міжнародних механізми, які можна застосувати у цьому випадку. Це – консультативний висновок Міжнародного Суду ООН, створення ad hoc арбітражу та застосування тимчасових заходів забезпечувального характеру. Про це заявили експерти з міжнародного морського права під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Вони зазначили, що Україна може одночасно застосувати всі три інструменти. Denys Rabomizo

За словамиДениса Рабомізо, президента Колегії юристів з морського права України, згідно з Конвенцією ООН з морського права 1982 року, якщо Росія відмовиться від можливих механізмів розгляду спору, Україна може ініціювати розгляд справи у ad hoc арбітражі, де сторони самі визначають учасників процесу. «Якщо Росія не ініціює призначення тих чи інших арбітрів, а скоріше за все так і буде, то їх призначать компетентні органи», – пояснив пан Рабомізо. Він зазначив, що наступним кроком мають стати забезпечувальні заходи. «Ми чудово розуміємо, що розгляд спору у міжнародному арбітражі – це не розгляд спору у Печерському суді міста Києва, де це займає декілька місяців. Ця процедура триватиме роками. […] До того часу міст вже можуть побудувати», – підкреслив Денис Рабомізо. Він пояснив, що такі забезпечувальні заходи застосовують для захисту прав однієї зі сторін або оточуючого середовища. Рішення може прийняти Міжнародний трибунал з морського права, що знаходиться у Гамбурзі.

Віталій Набухотний, юрист Регіонального центру з прав людини розповів про третю можливість – винесення Міжнародним Судом ООН консультативного висновку. Таке рішення не є юридично обов’язковим, проте для винесення останнього необхідна згода обох сторін, а у випадку з Росією на це годі й сподіватися. Втім, консультативні висновки також мають певну вагу та часто використовуються державами у своїй подальшій міжнародно-правовій практиці. Ініціатива може виходити від Генасамблеї ООН, або ж від спеціалізованої установи ООН, у даному випадку – Міжнародної морської організації. «Механізм через Генеральну Асамблею є технічно важчим, проте він відповідно до практики він є більш дієвими», – зазначив пан Набухотний. Він додав, що для цього необхідно проводити потужну дипломатичну кампанію. На думку юриста Регіонального центру з прав людини такий консультативний висновок міг би стати «козирем у рукаві» для України під час вирішення інших правових питань у контексті окупованого Криму.

У 2013 році Україна та Росія підписали договір про транспортне сполучення через Керченську протоку. У 2014 році українська сторона розірвала цей договір. Наразі, побудова Керченського мосту порушує двосторонні домовленості про те, що дві держави мають спільно вирішувати питання, які стосуються діяльності у внутрішніх водах обох країн.

Source: Ukraine Crisis Media Centre.

EngУкрРус